Блог з безпеки

Поширені виклики управління ризиками третіх сторін і рішення до них

7 хв читання

ResilientX

Одне опитування Gartner показує, що 45% компаній стикалися з ризиками, пов’язаними з третіми сторонами, за останні два роки. Це підкреслює важливість належного управління ризиками.

Простими словами, управління ризиками третіх сторін відіграє значну роль в ефективному захисті вашої компанії. Знаєте чому? Багато компаній стикаються з такими проблемами, як неналежна оцінка ризиків, брак видимості та слабкі плани реагування на інциденти. Це, своєю чергою, може призвести до фінансових наслідків, репутаційної шкоди та регуляторних наслідків.

Але ось що найкраще: існують надійні рішення, щоб взятися за ці виклики напряму. Наприклад, компанії можуть мінімізувати свою вразливість до ризиків, впроваджуючи фреймворки управління ризиками третіх сторін та використовуючи передові технології.

З огляду на це, ця стаття детально проведе вас через поширені виклики управління ризиками третіх сторін і рішення до них та надасть способи їх подолання. Читайте далі, щоб дізнатися більше!

Що таке управління ризиками третіх сторін?

Управління ризиками третіх сторін (TPRM) — це тип управління ризиками, що зосереджується головним чином на розпізнаванні та мінімізації ризиків, пов’язаних із використанням третіх сторін. Ці треті сторони зазвичай відомі як постачальники, вендори, підрядники, надавачі послуг або партнери.

Отже, як можна управляти ризиком третіх сторін?

Головна мета будь-якої програми управління ризиками третіх сторін — пом’якшити наведені нижче ризики:

Кібербезпека: покласти край кібератакам і витокам даних.
Операційні: забезпечити безперервність бізнесу за допомогою SLA та резервних копій.
Юридичні та відповідність: підтримувати дотримання нормативних вимог.
Репутаційні: захистити від негативного суспільного сприйняття.
Фінансові: убезпечити управління ланцюгом постачання.
Стратегічні: досягати бізнес-цілей через пом’якшення ризиків вендорів.

Термін «управління ризиками третіх сторін» часто вживають як взаємозамінний з іншими поширеними галузевими термінами, як-от управління ризиками постачальників, управління вендорами, управління ризиками ланцюга постачання чи управління ризиками вендорів. Проте TPRM — це всеохопна дисципліна, що включає всі види третіх сторін і всі типи ризиків.

Поширені виклики управління ризиками третіх сторін + рішення

Упровадження ефективної програми TPRM пов’язане з багатьма викликами. Крім того, якщо проблему не дослідити належно, ці виклики можуть наразити компанію на критичні ризики.

Ось перелік поширених викликів управління ризиками третіх сторін:

Ефективне складання карти екосистеми
Проведення перевірки благонадійності вендорів і розподілу за рівнями ризику
Пріоритезація усунення ризиків із вендорами
Використання опитувальників безпеки вендорів
Забезпечення всебічної видимості вендорів
Упровадження засобів контролю безперервного моніторингу
Автоматизація програми TPRM
Розробка надійної політики управління ризиками вендорів

А тепер розгляньмо кожен виклик детально:

1. Ефективне складання карти екосистеми

Складання карти екосистеми включає розпізнавання та фіксацію всіх сторонніх вендорів разом із розумінням їхніх ролей у компанії.

Тому компанії можуть пропустити значні залежності, якщо не мають чіткої карти екосистеми вендорів. Головна проблема полягає в тому, що це може призвести до прогалин в управлінні ризиками.

Рішення для подолання ризику ефективного складання карти екосистеми:

Регулярно контролюйте вичерпні інвентаризації вендорів.
Використовуйте централізовані бази даних для ведення обліку інформації про вендорів.
Залучайте зацікавлені сторони до розпізнавання всіх відносин із третіми сторонами.
Оновлюйте карту екосистеми в міру підключення чи відключення нових вендорів.

2. Проведення перевірки благонадійності вендорів і розподілу за рівнями ризику

Перевірка благонадійності вендора передбачає дослідження ризиків, які кожен вендор становить для організації. З іншого боку, розподіл за рівнями ризику класифікує вендорів відповідно до їхнього рівня ризику.

Однак недостатня перевірка благонадійності разом із нерегулярним розподілом за рівнями ризику може створити ризик з боку критичних вендорів. Таким чином, це підвищує ймовірність витоків даних і збоїв у роботі.

Рішення для подолання ризику під час проведення перевірки благонадійності вендорів і розподілу за рівнями ризику:

Створіть стандартизовані процеси перевірки благонадійності.
Використовуйте фреймворки оцінки ризиків для дослідження ризиків вендорів.
Розподіляйте рівні ризику залежно від важливості та чутливості послуг вендорів.
Часто переглядайте ризики вендорів і відповідно змінюйте рівні.

3. Пріоритезація усунення ризиків із вендорами

Пріоритезація усунення ризиків включає виявлення та позначення критичних ризиків, пов’язаних зі сторонніми вендорами.

Отже, нездатність розпізнати ці ризики може призвести до витрачання ресурсів на проблеми з низьким ризиком, тоді як вразливості з високим ризиком залишатимуться неопрацьованими. Це може спричинити значні проблеми з безпекою.

Методи пом’якшення ризику під час співпраці з вендорами:

Проводьте оцінки ризиків, щоб точно визначити області високого ризику.
Співпрацюйте з вендорами над створенням стратегій зниження ризику.
Насамперед пріоритезуйте опрацювання ризиків, які є водночас імовірними та впливовими.
Відстежуйте ефективність зусиль з усунення й за потреби змінюйте пріоритети.

4. Використання опитувальників безпеки вендорів

Опитувальники безпеки вендорів — це інструменти, що використовуються для збору даних про практики та засоби контролю безпеки вендора.

Однак покладання виключно на опитувальники може призвести до неповних чи недосконалих оцінок, якщо вендори надають неправдиві чи неточні дані.

Знизьте ризик, пов’язаний з опитувальниками безпеки вендорів:

Застосовуйте однаковий набір запитань для всіх вендорів.
Перевіряйте відповіді за допомогою незалежних оцінок.
Включайте критично важливі запитання щодо безпеки.
Домагайтеся роз’яснень щодо будь-яких незрозумілих чи неповних відповідей.

5. Забезпечення всебічної видимості вендорів

Всебічна видимість вендорів означає чітке розуміння щодо кожного стороннього вендора та його діяльності в компанії.

Однак нерозуміння того, що роблять вендори, може підвищити ризик витоків даних і порушення правил.

Ось як опрацювати ризик недостатнього знання про вендорів:

Використовуйте програмне забезпечення для спостереження за вендорами в реальному часі.
Вимагайте від вендорів частого звітування про те, що вони роблять.
Відстежуйте вендорів за допомогою дашбордів.
Регулярно перевіряйте вендорів, щоб переконатися, що вони роблять те, що мають.

6. Упровадження засобів контролю безперервного моніторингу

Безперервний моніторинг передбачає постійне спостереження за діяльністю та ризиками вендорів для оперативного виявлення проблем і реагування на них.

Якщо організації не проводять безперервний моніторинг, вони можуть не виявити нових загроз чи проблем із відповідністю. Це, як наслідок, призводить до затримок у реагуванні та підвищеної вразливості до ризиків.

Рішення для впровадження засобів контролю безперервного моніторингу:

Використовуйте автоматизовані інструменти для моніторингу в реальному часі.
Налаштуйте сповіщення про незвичну чи підозрілу активність вендорів.
Проводьте регулярні перегляди даних моніторингу.
Коригуйте стратегії моніторингу на основі мінливих ризиків.

7. Автоматизація програми TPRM

Автоматизація програми TPRM означає використання технологій для спрощення та підвищення ефективності процесів управління ризиками.

Ручні процеси забирають багато часу, часто містять помилки й не здатні впоратися з великою кількістю та складністю роботи з багатьма третіми сторонами.

Ось перелік того, як автоматизувати програму TPRM:

Використовуйте програмне забезпечення TPRM для управління відносинами з третіми сторонами.
Автоматизуйте рутинні завдання, як-от збір даних та оцінювання ризиків.
Застосовуйте AI для аналізу даних про ризики та виявлення тенденцій.
Інтегруйте інструменти автоматизації з наявними системами для безперебійної роботи.

8. Розробка надійної політики управління ризиками вендорів

Надійна політика управління ризиками вендорів окреслює принципи, процедури та обов’язки щодо опрацювання ризиків третіх сторін.

Тому без належної політики компаніям може бракувати напряму та послідовності в управлінні ризиками вендорів. Отже, це може призвести до прогалин і неефективності в програмі TPRM.

Рішення для розробки надійної політики управління ризиками вендорів:

Створіть детальний документ політики.
Додайте настанови щодо оцінки ризиків, моніторингу та усунення.
Поділіться політикою з усіма відповідними зацікавленими сторонами.
Регулярно переглядайте й оновлюйте політику відповідно до змін у сфері ризиків.

Ефективне подолання цих викликів є необхідним для потужної програми управління ризиками третіх сторін. Таким чином, це допомагає компаніям пом’якшувати ризики, забезпечувати відповідність вимогам і підтримувати безперервність бізнесу.

Оптимізуйте управління ризиками третіх сторін за допомогою ResilientX

Сторонні вендори незамінні, але управління їхніми ризиками безпеки може бути справжнім головним болем. Ручні завдання, розрізнена інформація й обмежена видимість ускладнюють тримання руки на пульсі. ResilientX тут, щоб це змінити.

ResilientX надає уніфіковану платформу управління кіберекспозицією, що включає Управління поверхнею атаки, веб- та тестування мережевої безпеки, автоматизацію хмарної безпеки та управління ризиками третіх сторін. Наша потужна платформа TPRM оптимізує весь процес — від підключення нових вендорів до підтримання їх під моніторингом. Ось як ResilientX полегшує вам життя:

Просте підключення: Забудьте про боротьбу з паперовою тяганиною. Автоматизовані робочі процеси проводять вендорів через процес збору критично важливих даних про ризики. Наша передова аналітика сягає глибше поверхні, надаючи поглиблені оцінки ризиків, щоб допомогти вам робити розумний вибір.
Економія часу: Припиніть марнувати години на відстеження документів чи переробку нескінченних електронних таблиць. ResilientX автоматизує повторювані завдання, вивільняючи вашу команду для зосередження на стратегічній роботі та вендорах із високим ризиком.
Постійний моніторинг: Загрози постійно зростають. ResilientX моніторить ваших вендорів, вишукуючи будь-які зміни, що можуть сигналізувати про підвищений ризик. Так ви завжди поінформовані й можете вжити заходів, перш ніж проблеми вибухнуть.
Чітка картина: Наші зручні дашборди та звіти дають вам повне уявлення про ваш ландшафт ризиків третіх сторін. Миттєво виявляйте вендорів із високим ризиком і пріоритезуйте те, що найбільше потребує уваги.

Підсумок

Управляти ризиком третіх сторін критично важливо. Тому організації мають братися за ці виклики напряму, стикаючись із постійними загрозами фінансових втрат, репутаційної шкоди та регуляторних штрафів. На щастя, практичні рішення доступні.

Компанії можуть упевнено долати виклики ризиків третіх сторін, вживаючи проактивних кроків, як-от ведення вичерпних інвентаризацій вендорів, упровадження стандартизованих процесів перевірки благонадійності та проведення безперервного моніторингу. ResilientX додатково посилює ці зусилля, оптимізуючи програми TPRM для забезпечення відповідності вимогам і підтримання безперервності бізнесу.

Не дозволяйте ризикам третіх сторін стримувати вас — запросіть демо ResilientX сьогодні!

Поширені запитання

Що таке управління ризиками третіх сторін?

Управління ризиками третіх сторін (TPRM) — це форма управління ризиками, що зосереджується на виявленні та зниженні ризиків, пов’язаних із використанням третіх сторін (яких іноді називають вендорами, постачальниками, партнерами, підрядниками чи надавачами послуг).

Як виглядає процес управління ризиками третіх сторін?

Управління ризиками третіх сторін (TPRM) — це процес, який організація впроваджує для управління ризиками, що виникають унаслідок ділових відносин із третіми сторонами, інтегрованими в її ІТ-середовище та інфраструктуру. Ці ризики можуть бути операційними, кібербезпековими, регуляторними, фінансовими та репутаційними.

Які існують 3 рівні управління ризиками?

За своєю суттю управління ризиками діє на трьох окремих рівнях. Ці рівні охоплюють стратегічний, тактичний та операційний підходи, кожен з яких вирішальний для ефективного опрацювання ризиків у різних часових межах та організаційних функціях.

Стратегічний: довгострокове планування для узгодження управління ризиками з організаційними цілями.
Тактичний: середньострокові процеси для впровадження стратегій управління ризиками.
Операційний: щоденні дії для безпосереднього виявлення та пом’якшення ризиків.